На главную страницу


Проект ЦПТИ и ИСКМ "Третий сектор и четвертая власть"
  Четверг 2 декабря 2021
Посетителей: 251212   
Наш e-mail
ЛОГИН
Логин

Пароль

Вспомнить пароль
Регистрация
ОПРОС
Наскільки прозорою є процедура прийняття місцевих бюджетів?
Прозорою
Швидше прозорою ніж не прозорою
Важко віповісти
Швидше не прозорою ніж прозорою
Не прозорою


РЕКЛАМА
 
НОВОСТИ СТАТЬИ КАТАЛОГ ФОРУМ НГО
СТАТЬИ

Еліна Мороко

“ГАРМОНІЯ” об’єднує фермерів

    
     Не один раз ми в своїх матеріалах розповідали про випускників проекту „Гармонія”. Цього року Кіровоградській області пощастило неймовірно. Саме тут для стажування було сформовано цілих 3 групи: журналістів, бізнесменів та фермерів. Сьогодні ми поговоримо з одним з членів групи фермерів, яка нещодавно побувала в США. Знайомтесь, Олександр Знахаренко, голова Центру сприяння економічному розвитку.
     - Чи є в США якась громадська організація, яка об’єднує фермерів? І якщо така є, то чим вона займається?
     - Ми ходили до Асоціації, члени якої займаються вирощуванням великої рогатої худоби. Як громадська організація ця Асоціація отримує гранти від свого уряду, об”єднує фермерів, допомагає їм реалізовувати продукцію, захищає інтереси. Коли в усьому світі виникли проблеми зі сказом корів, то вони дуже гідно захищали свого товаровиробника. На рівні уряду доводили, що в Америці корови на сказ не хворіють, що вся уражена яловичина завезена з інших країн. Була проведена серйозна робота і вони таки довели засобам масової інформації, що ця проблема їх не стосується. В результаті було сформовано відповідну суспільну думку і яловичину знову почали вживати.
     - Скільки членів налічує Асоціація в цьому штаті?
     Організація невелика. Офіс достатньо великих розмірів, але поспілкувалися ми лише з трьома, чи чотирма фермерами. Я не пам’я таю точно, скільки їх взагалі, але не так вже й багато.
     - За рахунок чого утримується штат організації?Фермери платять внески, чи існують якісь інші джерела надходжень?
     - Асоціація дотується від уряду за рахунок грантів. Здається, цим займається департамент сільського господарства. Фермери пишуть проекти, захищають їх, отримують гранти і таким чином розвиваються. Хоча, можливо, існують і якісь членські внески, але мені здається, це просто символічна сума.
     - Олександре, а чи можливо у нас організувати щось на зразок тієї Асоціації, яку Ви бачили?
     - Ну, тут перше питання – це питання фінансування. Якщо фермери, з якими я їздив, зацікавляться, відчують необхідність в існуванні такої організації, матимуть потребу у відстоюванні їхніх прав, консультуванні, то якісь внески, можливо, платитимуть. Хоча, поки що у нас важко „прощаються”з грошима. Зараз кожен сам по собі, але якщо під розвиток фермерства у нас давали б гранти, то думаю, що цим можна було б займатись. Збирати представників фермерів, навчати їх, надавати їм юридичну допомогу. Думаю, що це можливо.
     - Як Ви вважаєте, чи не може Ваш Центр стати тим місцем, яке б об”єднало фермерів?
     - Люди з якими ми разом побували в Америці готові зустрічатися, працювати, допомагати. Все це через особисті контакти, налагоджені дружні стосунки. Взагалі, в нас була дуже гарна група.
     - То в Ваших планах все ж таки є розширення організації?
     - Думаю, що так. Першу дружню зустріч ми в Кіровограді вже провели. Ну а потім, я думаю, почнуться якісь зміни. Можливо знімуть мораторій на продаж землі, ймовірно, зміниться ситуація в законодавстві, і про це слід буде говорити.
     - Ви зараз підтримуєте контакти з організацією, яка вас зустрічала?
     - Всюди, де ми були, ми ділилися досвідом, обмінювалися адресами, візитівками. Професори Кентукського університету готові надавати нам будь-яку інформацію, що нас цікавить, тільки пишіть. Окрім того, в нас є їх електронні адреси. А ще в Черкасах зараз працює їх викладач, можна звертатися безпосередньо до нього. Він професор саме цього університету, в Україні вивчає сільське господарство. Для кращого ознайомлення зі специфікою цієї галузі він обрав Черкаську область, як центральний регіон нашої країни. Тобто, обмін інформацією можливий саме за профілем. Що ж стосується тієї організації, яка нас в Кентукі зустрічала, то це звичайний ресурсний центр. Сьогодні він зустрічає фермерів, завтра музикантів. Але відносини в нас чудові, переписуємося, дружимо сім’ями.
     - Що в Америці видалося Вам надзвичайним, або ж стало повною несподіванкою?
     - Мене вразили самі американці, їхні сім”ї. Це дуже дружні, відкриті, добрі люди. Ставилися до нас, як до своїх дітей. І хоча всі ми вже давно дорослі, турбувалися про нас, як про маленьких. Чи не потрапили ми десь в „пробку”, чи вчасно ми будемо на обід, чи не заблудимося десь по дорозі. Хоча там такі люди, що заблудитися практично неможливо. Жодного такого випадку в нас не сталося, за виключенням аеропорту в Атланті (надто вже він великий). А в місті-ніяких проблем, можна підійти і навіть на пальцях, не знаючи мови, дізнатися про все, що тобі потрібно. Ось це і вразило.
     - А з професійної точки зору?
     - Те, що землю там обробляє дуже мало людей. Те, що фермери це дійсно сім’я і можливо декілька найманих працівників на час сезонних робіт. А техніки в них стільки, що в нас в колгоспі немає, скільки в одного фермера. Комбайни здоровенні, ”Джондіри”, кредитування чудове. В них все йде послідовно, процес підтримки фермерів давно налагоджений, кредити надають охоче, усіляко їх підтримують. Це просто вражає. Держава зацікавлена в тому, щоб люди працювали, вирощували продукцію, щоб господарство розвивалося. Спеціально для фермерів проводяться фестивалі, ярмарки. А в нас все навпаки.
     - Після подорожі до Америки, які нововведення Ви застосуєте в своєму господарстві в першу чергу?
     - Ніяких, це просто неможливо. Я правду говорю. Це неможливо, поки немає грошей. Будуть гроші, буде техніка. Коли з’явиться техніка, можна буде брати більше землі. Доки кредитувати нормально не почнуть по довгостроковій програмі з мінімальним відсотком і без податків, доки не дадуть можливості нормально розвиватися – нічого не вийде. Поки що одні й ті ж проблеми з року в рік: де взяти гроші, аби посіяти зерно і таке інше. Постійний пошук грошей, техніка зношується, а нової купити не маємо за що.
     - Що можна зробити, аби щось змінилося? Змінити закони чи відношення суспільства?
     - В принципі, закони нормальні. Проблема в тому, що чиновники не дають можливості нормально діяти. Банкіри не вірять, не хочуть давати кредити, бояться. Сільське господарство – це ризиковане вкладання грошей, тим паче що в нашій області - зона ризикованого землеробства. Тобто, земля в нас чудова, але можуть бути морози, може бути посуха, через це - неврожай. В штаті Кентукі випадає опадів в місяць стільки, скільки в нас за один рік. Там клімат приблизно такий, як в Одесі і дуже велика вологість, там все росте. Єдине, що можна зараз зробити, так це побудувати ділові стосунки на особистих відносинах. Якраз тут дуже посприяв проект „Гармонія”, дуже гарні, дружні стосунки об’єднали нас в колектив однодумців. Знаходячись місяць у чужій країні разом, люди побачили хто є хто, і можуть розрахувати на підтримку один одного. Ми довіряємо своїм колегам-одногрупникам і напевне, будемо знаходити можливості разом проводити якісь торгівельні операції, взагалі співпрацювати. Я думаю, що це можливо. Головне зараз – це не втратити, підтримувати стосунки і тоді ці люди стануть основою організації, а далі справа вже піде. Наприклад, з’явиться можливість виграти грант. Тоді на базі нашого центру можна буде створити асоціацію фермерів, особливо, якщо кожен з нас, десяти, приведе до неї ще одного-двох фермерів „сусідів”. Якщо це станеться, тоді головне правильно сформулювати завдання організації і діяти в обраному напрямку.
     - І останнє запитання. Інколи доводиться чути, що закордонні стажування мало дають для професійного росту, оскільки знання отримані там у нас не застосовуються. Як випускник програми „Гармонія”, що Ви можете сказати з цього приводу?
     - Думаю, що програма все ж таки потрібна. Американці як організатори дуже сильні. Жодного порушення графіку. Щодо застосування знань, то вони дійсно знаходяться на іншому рівні розвитку, але все одно можна взяти для себе багато корисного. Особливо, коли люди їздять на індивідуальне навчання. Цікава специфіка виробництва, якісь ноу-хау, методики управління. Американці дуже гарні менеджери, організатори просто чудові. Наприклад я, багато чому в сфері менеджменту там навчився. Взагалі, як на мене, це просто прекрасний проект і кожен хто вже став випускником програми „Гармонія” мене підтримає.
     

28 декабря 2004 года.


Рейтинг статьи:   (5,0)
12345


ОТЗЫВЫ


НОВОСТИ СТАТЬИ КАТАЛОГ ФОРУМ НГО
ПОИСК


СТРАНЫ

БЛАГОДАРНОСТИ
Поддержку данному Интернет-ресурсу предоставляет Фонд
Евразия за счет средств Агентства США по Международному Развитию
(USAID) в рамках проекта ИСКМ "Развитие независимого информационного
пространства Украины". Точка зрения, выраженная в информационных
материалах, размещенных на данном сайте, принадлежит авторам и может не совпадать с
официальной позицией Фонда Евразия, USAID и ИСКМ.
 
Наш e-mail
© 1999-2021 ЦПТИ, ИСКМ