На главную страницу


Проект ЦПТИ и ИСКМ "Третий сектор и четвертая власть"
  Четверг 2 декабря 2021
Посетителей: 251207   
Наш e-mail
ЛОГИН
Логин

Пароль

Вспомнить пароль
Регистрация
ОПРОС
Наскільки прозорою є процедура прийняття місцевих бюджетів?
Прозорою
Швидше прозорою ніж не прозорою
Важко віповісти
Швидше не прозорою ніж прозорою
Не прозорою


РЕКЛАМА
 
НОВОСТИ СТАТЬИ КАТАЛОГ ФОРУМ НГО
СТАТЬИ

Вікторія Талашкевич

ЗАПОБІГАННЯ торгівлі жінками: пріоритет роботи “Ла Страда - Україна”

    
     Торгівля людьми – це реалія життя для багатьох жінок, чоловіків та дітей не тільки у країнах далекого чи близького зарубіжжя, але й в Україні. Малі жебраки, що збирають милостиню на вулицях, чоловіки із невеличких містечок, що за копійки працюють на будівництві у Києві та жінки, яких вивозять за кордон для примусового залучення до секс-індустрії – всі ці сотні тисяч громадян нашої держави перебувають у принизливому статусі морально, фізично і матеріально.
     Вперше термін “біле рабство” з’явився на початку 20 століття, коли більшість держав тодішньої Європи підписали у 1904 році в Парижі міжнародну угоду, спрямовану на боротьбу з цим явищем. Тоді особлива увага приділялася жінкам з Великої Британії, які шукали роботу на континенті і потрапляли в лабети сексуальної індустрії.
     Загалом, у міжнародній термінології, торгівля людьми визначається як “всі дії та відповідні наміри, пов’язані із вербуванням, транспортуванням в межах однієї країни або за її межами, купівлею, продажем, переміщенням, передачею із рук в руки або утриманням осіб, залучених до використанням обманним шляхом, змушуванням (включаючи використання або погрози насильства чи зловживання службовим становищем) або “борговою залежністю”. Також термін “торгівля людьми” використовується і тоді, коли відбувається утримання особи, незалежно від того, оплачується її праця чи ні, в підневільному стані (домашньому, сексуальному або репродуктивному), в примусовій праці або в умовах, тотожних рабству.
     Як розповіла на лекції для студентів Економіко-правового коледжу заступник координатора “Гарячої лінії” міжнародної правозахисної організації “Ла Страда - Україна” Владислава Прокоф’єва, основними елементами в акті торгівлі людьми є ошукування, насильство, боргова кабала, а також експлуатація заради корисливої мети. Загалом члени лекторської групи правозахисної групи “Ла Страда – Україна” Мирослава Дебелюк та Владислава Прокоф’єва за підтримки обласного управління у справах сім’ї та молоді ОДА та Кіровоградського прес-клубу провели кілька семінарів і лекцій в університеті “Україна”, Комерційному технікумі, Педагогічній академії та Економіко-правовому коледжі. За словами викладача коледжу Олени Дзядух, юнаки та дівчата залишились задоволені і літературою, і переглядом фільму-ролику, і дискусією, яку провели тренери. До речі, як зазначила Мирослава Дебелюк, менеджер превентивних програм „Ла Стради”, всі ці заходи відбуваються у рамках акції “16 днів проти насилля”.
     Після лекцій та семінарів у навчальних вузах тренери зустрілись із представниками кіровоградських ЗМІ – журналістами телерадіокомпанії “TTV”, тижневиків “Наша газета”, “Україна-Центр”, “Зоря”, “Газета для жінок”, “Діалог”, “21-ий канал”, “Ведомости Плюс” та інформаційної агенції “Комівояжер”. Як відзначила на зустрічі із репортерами Владислава Прокоф’єва, метою торгівлі жінками можуть бути примусовий шлюб, примусова праця, насильницьке використання у домашньому, сільському та промисловому господарствах, народження дитини примусово або на замовлення, а також використання в легальному та нелегальному секс-бізнесі. Факторами ж поширення торгівлі жінками в Україні є внутрішні та зовнішні чинники. Перш за все, згідно з оцінками експертів, це складне економічне становище, у яке потрапляють сім’ї, і неможливість отримати гідну роботу в Україні. “Фемінізація бідності сприяє пошуку будь-якої роботи та засобів покращення свого матеріального становища” – додав на зустрічі начальник інспекції по контролю за дотриманням законодавства про працю обласного центру зайнятості Богдан Стоян. В той же час, за його словами, на Кіровоградщині існує тільки одна фірма, котра має ліцензію і, відповідно, право влаштовувати людей на роботу за кордоном. “Недостатність інформації у жінок про ситуацію щодо роботи за кордоном та про наслідки нелегального працевлаштування можна віднести до внутрішніх інформаційних чинників. Інші чинники – правові”, – додає Мирослава Дебелюк.
     Йдеться про відсутність, з одного боку, працездатної системи захисту потерпілих, з іншого, системи покарання злочинців. Тільки у березні 1998 року до Кримінального кодексу України було внесено окрему статтю про покарання за злочин торгівлі людьми. Хоча Україна і була чи не першою серед країн СНД, котра ввела у Кримінальний кодекс таку статтю, згідно українських законів, про рабство йдеться тільки тоді, коли наявний факт перетину державного закону. Тому випадки звинувачень у суді з формулюванням ”за торгівлю людьми” зустрічається дуже рідко. Натомість люди, які винні у скоєному злочині, отримують вирок за шахрайство чи обман, що, звісно, карається менш суворо. Як розповіла на семінарі Мирослава Дебелюк, нині ”Ла Страда - Україна” лобіює створення окремого закону, котрий би урегулював ситуацію в даній сфері.
     Іншим важливим, але ще мало вивченим чинником, є чинник психологічний. За принципом “вже гірше не буде” жінки та чоловіки погоджуються на різні авантюрні пропозиції, навіть не думаючи про їх наслідки. Адже жоден закон не зможе вплинути на недалекоглядність наших співвітчизників, котрі довірливо кидаються за будь-якими більш-менш спокусливими обіцянками, не зважаючи на перестороги державних та неурядових організацій.
     Що ж стосується зовнішніх чинників впливу на погіршення ситуації у сфері торгівлі людьми в Україні, то слід відмітити як позитивні, так і негативні фактори. Це і відкриття кордонів та спрощення можливості для українських громадян подорожувати по світу, і інтернаціоналізація тіньової економіки та зростання різниці між багатими та бідними державами, а також корумпованість державних органів та лояльне законодавство стосовно проституції у багатьох країнах світу. Про все це та про ситуацію в Україні представники “Ла Стради” не тільки говорили на лекціях. Вони залишили чимало методичної літератури та відеокасети у бібліотечці Кіровоградського прес-клубу. І нині цими матеріалами можуть скористатися ті, кому вони потрібні. Тож, звертайтеся!
     

29 декабря 2004 года.


Рейтинг статьи:   (5,0)
12345


ОТЗЫВЫ


НОВОСТИ СТАТЬИ КАТАЛОГ ФОРУМ НГО
ПОИСК


СТРАНЫ

БЛАГОДАРНОСТИ
Поддержку данному Интернет-ресурсу предоставляет Фонд
Евразия за счет средств Агентства США по Международному Развитию
(USAID) в рамках проекта ИСКМ "Развитие независимого информационного
пространства Украины". Точка зрения, выраженная в информационных
материалах, размещенных на данном сайте, принадлежит авторам и может не совпадать с
официальной позицией Фонда Евразия, USAID и ИСКМ.
 
Наш e-mail
© 1999-2021 ЦПТИ, ИСКМ