На главную страницу


Проект ЦПТИ и ИСКМ "Третий сектор и четвертая власть"
  Вторник 23 апреля 2019
Посетителей: 206277   
Наш e-mail
ЛОГИН
Логин

Пароль

Вспомнить пароль
Регистрация
ОПРОС
Наскільки прозорою є процедура прийняття місцевих бюджетів?
Прозорою
Швидше прозорою ніж не прозорою
Важко віповісти
Швидше не прозорою ніж прозорою
Не прозорою


РЕКЛАМА
 
НОВОСТИ СТАТЬИ КАТАЛОГ ФОРУМ НГО
СТАТЬИ

Кость Левкович

Бізнес і благодійність у Луцьку: потенціал, мотиви, очікування: результати соціологічного дослідження (матеріал надіслан ВОГО „Фонд місцевого розвитку” м. Луцьк)

    
     У рамках проекту „Фонд розвитку громади міста Луцька: ефективний механізм реалізації соціальних програм”, що реалізується у м. Луцьку, у квітні-травні 2006 року зусиллями Асоціації захисту прав молоді Волині було проведено соціологічне опитування щодо потенціалу, очікувань та мотивів участі бізнес-структур міста у вирішенні соціальних проблем його громади. Попередньо було розроблено анкету із двадцятьма двома запитаннями, які стосуються адекватності розуміння феномену благодійності, досвіду благодійної діяльності бізнес-еліти нашого регіону й оцінки перспектив такої діяльності.
     В опитуванні взяло участь 59 респондентів – керівників підприємств м. Луцька вищої та середньої ланки, а також приватних підприємців. Контингент опитуваних охоплює: за віком – переважно осіб 26-55 років; за статтю – 58% чоловіків і відповідно 42% жінок; за релігійними переконаннями – 93% загалом віруючих осіб; за способом організації суб’єкта господарювання – 56% фізичних осіб і 44% власників та найманих працівників юридичних осіб.
     Результати анкетування засвідчили, що благодійність абсолютною більшістю ділової еліти (75%) сприймається адекватно – як “добровільна безкорислива допомога нужденним”. Знаково, що питання-пастки не ввели респондента в оману. Цікаво, що для 15% респондентів благодійність асоціюється із спонсорством, що не суперечить попередньому формулюванню в цілому. Проте така порівняно мала кількість відповідей із варіантом про „спонсорство” видається дещо дивною у контексті того, що аж 46% опитаних знають про концепцію корпоративної соціальної відповідальності і усвідомлюють її практичне значення. Так само дещо суперечливими можна вважати дані про те, що тільки 5% вважає благодійність „необхідністю у справі спасіння душі”, особливо, якщо зважити на те, що майже 40% респондентів вважає себе переконаними віруючими людьми.
     Благодійність практикує більше половини опитаних (54%), у тому числі 39% роблять це постійно – саме вони можуть становити основу для діяльності новоствореного Фонду місцевого розвитку. Зважаючи на те, що значним є відсоток тих, що не мають досвіду благодійної діяльності, а також тих, для кого благодійність не має ознак системної діяльності, слід розгорнути широку просвітницьку роботу й активізувати зусилля трисекторного партнерства щодо підтримки соціальних ініціатив бізнесу.
     Досвід благодійної діяльності у абсолютної більшості респондентів-благодійників (91%) налічує 1 рік і більше. Причому тих, у кого цей досвід тривалий (понад 1 рік) – аж 78%. Траплялися відповіді, де респонденти зазначали 5, 14, 12 років свого благодійного „стажу”. Це свідчить про справжність намірів, зацікавленість і можливість бізнес-сектору сприяти соціальному розвитку громади, а також про досягнення ним деякої еволюційної точки, за якою позитивним стає сприйняття новацій соціального типу.
     Цікавою тенденцією є те, що найчастіше благодійна допомога надається фізичним особам (63%), значно рідше – об’єднанням громадян (19%) і ще рідше – державним і міським установам (16%), що демонструє низький рівень довіри бізнесу до посередників у справі благодійності й до складно (бюрократично) організованих „прохачів” в цілому.
     На продовження цього зазначимо, що серед приватних осіб об’єктом благодійності найчастіше стають (ранжування у порядку спадання):
     1) обездолені люди та соціально вразливі верстви (91%)
     2) діти (50%)
     3) працівники самого підприємства-благодійника (37%)
     4) обдаровані люди (22%)
     5) клієнтська база самого підприємства-благодійника (12,5%).
     Із числа об’єднань громадян найчастіше співпраця бізнесу відбувається із молодіжними й дитячими та благодійними організаціями (по 54%), релігійними організаціями (31%). Поясненням цього є порівняно висока функціональна активність вказаних видів об’єднань громадян серед їхньої сукупності у громаді й через те – їх відомість й популярність у середовищі бізнесу. Знаково, що найменше бізнес співпрацює із політичними партіями (6%). Екологічні громадські організації також рідко стають партнерами комерційного сектора (9,3%).
     Окремо респондентам було запропоновано відповісти на питання про досвід партнерської співпраці з об’єднаннями громадян як посередниками у справі благодійності. Його результати підтверджують тезу про низьку довіру бізнесу до посередницької участі у його благодійних починаннях, оскільки майже у 60% опитаних такого досвіду не було. Разом з тим серед тих, хто має досвід благогенеруючого партнерства з громадськими інституціями, 69% оцінюють його як в цілому позитивний. Значним є відсоток тих, кому було важно оцінити однозначно (15%). Неабиякий оптимізм вселяє відсутність однозначності негативної оцінки. В цілому встановлений факт – на користь діючим соціально орієнтованим НДО та їх ініціативам.
     Одним із найцікавіших запитань анкети стала ідентифікація найбільш нагальних соціальних проблем міста, що потребують негайного вирішення за участі респондента-благодійника. Опитуваним було запропоновано обрати із переліку таких проблем. Розташуємо їх у порядку спадання:
     1) сирітство і бездомні діти (54%);
     2) житлові потреби працюючої молоді (53%);
     3) бідність і низька якість життя населення (46%);
     4) благоустрій міста (32%);
     5) медичні проблеми (29%);
     6) поширення наркоманії і алкоголізму (27%);
     7) екологічні проблеми (25%);
     8) злочинність та криміногення обстановка (23%);
     9) виховання дітей і підлітків (23%);
     10) безробіття і закордонне заробітчанство (22%);
     11) недостатня підтримка фізкультури і спорту (18,6%);
     12) недостатня підтримка молодих сімей і низька народжуваність (15%);
     13) поширення ВІЛ-інфекції і СНІДу (15,3%);
     14) недостатня підтримка молодіжного підприємництва (13,6%);
     15) недостатня увага до потреб культури й мистецтва (11,9%);
     16) соціальний захист пенсіонерів та інвалідів (10,2%);
     17) якість шкільної освіти (6,8%);
     18) наслідки Чорнобильської катастрофи (3,4).
     Таким чином, проведене дослідження дає можливість простежити певні тенденції і зробити ряд висновків:
     • бізнес-еліта міста має достатній досвід у справі благодійності, тією чи іншою мірою готова брати участь у реалізації благодійних акцій;
     • місцеві підприємці в цілому усвідомлюють практичне значення корпоративної соціальної відповідальності – у цьому зв’язку є підстави думати про успішні результати попередніх проектів Асоціації захисту прав молоді Волині стосовно сучасних імператив соціалізації бізнесу;
     • благодійники м. Луцька мало розраховують на пільги з боку влади, що змушує думати про недоліки в інституційному оформлені бінарних форм міжсекторного партнерства у форматі „бізнес-влада”;
     • соціально активний бізнес основним предметом свого благодійництва бачить боротьбу із бідністю, дитячі проблеми, благоустрій міста;
     • бізнес найбільше мотивований усвідомленням необхідності допомогти тим, хто цього справді потребує;
     • найчастіше благодійна допомога надається фізичним особам, при чому без звернення до посередників і будь-якої участі останніх;
     • серед приватних осіб об’єктом благодійності найчастіше стають представники соціально вразливих верств, а найбільше – діти;
     • із числа об’єднань громадян найчастіше співпраця бізнесу відбувається із молодіжними й дитячими та благодійними організаціями;
     • найбільш розповсюдженою формою допомоги об’єднанням громадян бізнес визначив цільові внески фінансового характеру;
     • рівень довіри до професійної посередницької участі у справі благодійності – критично низький, а відтак небагатий і досвід співпраці із благодійними НДО;
     • серед тих, хто має досвід благогенеруючого партнерства з громадськими інституціями, 69% оцінюють його як в цілому позитивний;
     • найменша довіра бізнесу – до державних і муніципальних благодійних установ: у благодійній сфері стосунки бізнесу і влади вибудовані дещо невдало, практикується тиск і примус;
     • про „попит на благодійність” бізнес довідується переважно через засоби масової інформації та адресні прохання і запити – з метою забезпечення дієвості й підвищення ефективності міжсекторного партнерства в громаді слід залучати до цього партнерства регіональні мас медіа;
     • основним критерієм ефективності затрачених на благодійність ресурсів респонденти вважають ступінь вирішення конкретної проблеми – соціальна участь місцевого бізнесу є досить високою;
     • підприємці вважають, що благодійна діяльність у громаді є доброю й перспективною справою;
     • ставлення до ідеї об’єднання зусиль бізнесу, громадськості та влади для покращення соціального обличчя нашого міста в опитаних в цілому позитивне, а готовність долучитися до діяльності Фонду – порівняно висока;
     • бажані напрямки благодійних потоків дещо відрізняються від елементів соціальної сфери, найбільш фінансованих фактично – це вимагає корекції інституційного середовища громади зусиллями громадського й владного секторів з метою приведення у відповідність попиту на благодійні ресурси і їх пропозиції;
     • значною є занепокоєність бізнесу щодо законодавчої підтримки соціальної активності бізнесу, питання ефективного використання наданих коштів; проблемою благодійної активності є скрутних фінансовий стан самих потенційних благодійників;
     • очевидною є потреба у наданні соціальним діям бізнесу системності: необхідно провадити постійну просвітницьку роботу як у громаді в цілому, так і серед підприємців.
     Віктор ЗВОНАР,
     експерт-аналітик ВОГО „Фонд місцевого розвитку”
     м. Луцьк
     тел. (03322) 4-83-12
     www.iniciativa.com.ua
     volynfond@yahoo.com
     

13 июня 2006 года.


Рейтинг статьи:   (4,0)
12345


ОТЗЫВЫ


НОВОСТИ СТАТЬИ КАТАЛОГ ФОРУМ НГО
ПОИСК


СТРАНЫ

БЛАГОДАРНОСТИ
Поддержку данному Интернет-ресурсу предоставляет Фонд
Евразия за счет средств Агентства США по Международному Развитию
(USAID) в рамках проекта ИСКМ "Развитие независимого информационного
пространства Украины". Точка зрения, выраженная в информационных
материалах, размещенных на данном сайте, принадлежит авторам и может не совпадать с
официальной позицией Фонда Евразия, USAID и ИСКМ.
 
Наш e-mail
© 1999-2019 ЦПТИ, ИСКМ