На главную страницу


Проект ЦПТИ и ИСКМ "Третий сектор и четвертая власть"
  Четверг 29 сентября 2022
Посетителей: 274679   
Наш e-mail
ЛОГИН
Логин

Пароль

Вспомнить пароль
Регистрация
ОПРОС
Наскільки прозорою є процедура прийняття місцевих бюджетів?
Прозорою
Швидше прозорою ніж не прозорою
Важко віповісти
Швидше не прозорою ніж прозорою
Не прозорою


РЕКЛАМА
 
НОВОСТИ СТАТЬИ КАТАЛОГ ФОРУМ НГО
СТАТЬИ

Станіслав Дорожинський

Чому українські виробники дитячого харчування зволікають з приєднанням до Хартії „За здорове дитяче харчування”?

    
     ХАРТІЯ – „КРИК ДУШІ” УКРАЇНСЬКОГО ХАРЧОВИКА
     27 липня 2007 року в Національному прес-клубі реформ було оприлюднено та підписано Хартію виробників дитячого харчування "За здорове дитяче харчування”. Ініціатори Хартії, не дочекавшись з боку держави реальних кроків у поліпшенні дитячого харчування, добровільно взяли на себе обов’язок і турботу про збалансоване та корисне харчування дітей України. Зокрема, перші підписанти Хартії добровільно зголосилися до відкритого взаємоконтролю за виробництвом своєї продукції.
     ...Сьогодні українські дитячі молочні кухні занепадають, зростає кількість кишкових інфекцій внаслідок вживання їх продукції. Відсутнє виробництво спеціального харчування для ослаблених дітей. Асортимент і якість продуктів дитячого харчування в продажу не відповідають потребам українського ринку та стандартам дитячого харчування. Потребу в продуктах для дітей до 3 років покривається заледве на 15-20 %. Національних стандартів дитячого харчування, що відповідали би світовим стандартам, практично не існує. 80-85 % продуктів дитячого харчування на українському ринку – імпортні, придбати їх може дозволити собі лише кожна десята українська родина. В продажу зростає частка В результаті нездорового харчування дітей в Україні серед них катастрофічно зростає частота захворювань органів травлення.
     Позиція держави щодо розвитку вітчизняного ринку продуктів дитячого харчування – повністю пасивна. Обмеження рентабельності для вітчизняних виробників стимулює імпорт закордонних дитячих харчів, серед яких – багато низькоякісних.
     Загальна ситуація, що склалася, змусила українських виробників до рішучого кроку – ініціювання Хартії “За здорове дитяче харчування”.
     
     ХАРТІЯ ПРОДЕМОНСТРУЄ, ХТО Є „WHO”?
     Хартія має на меті підтримку запровадження здорового харчування дітей України. Її учасники захищатимуть інтереси населення України – споживачів дитячого харчування – сприяючи встановленню найвищих стандартів у національному виробництві. В тексті Хартії наведено перелік десятків продуктів та речовин, не рекомендованих, а також заборонених у виробництві харчів для дітей. Учасники Хартії добровільно відмовляються від їх застосування.
     Першими підписали Хартію її ініціатори – представники спільного підприємства “Вітмарк Україна” та Одеського консервного заводу дитячого харчування.
     Хартія містить надзвичайно важливе положення: її учасники зобов’язуються добровільно надавати свої продукти харчування для здійснення взаємної та незалежної експертизи.
     Коментуючи цей рішучий крок, Костянтин Мельников, голова напрямку розвитку дитячого харчування СП "Вітмарк-Україна" зазначив: “Вітмарк готовий надати зразки продукції для незалежних лабораторних експертиз. Ми достеменно знаємо, що таке справжня якість, адже за радянських часів Одеський консервний завод дитячого харчування, що зараз входить до складу Холдінгу Вітмарк, виготовляв харчі для космонавтів. Нині ми хочемо, щоб усі діти України харчувалися за такими ж високими стандартами, як у свій час космонавти”.
     Поставивши підпис під Хартією, Віктор Станіславський, Голова правління ВАТ "Одеський консервний завод дитячого харчування" підкреслив, що ця мить започатковує справжню інтригу: хто з українських колег-виробників приєднається до Хартії наступним? Адже такий крок є неабияким випробуванням для кожного підприємства. “У старі часи держава висувала до продукції Одеського консервного заводу 18 жорстких вимог щодо якості. Нині ми вже самі висуваємо 20 вимог до своєї продукції. Тож, ініціюючи Хартію, ми стимулюємо своїх колег-виробників до своєрідного змагання за якість. А виграють у цьому змаганні діти України і здоров’я нації в цілому”, – підкреслив В. Станіславський.
     Перші підписанти Хартії запросили журналістів України до участі в незалежних експертизах дитячих харчів, щоб громадськість отримувала повну і прозору інформацію про якість продуктів різних марок.
     Координувати діяльність Хартії взялася Національна Асоціація виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції "Укрконсервмолоко", а журналістську участь в експертизах – Національний прес-клуб реформ та Форум соціально відповідального бізнесу України.
     
     ТРИ ТИЖНІ НАПРУЖЕНОГО МОВЧАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ХАРЧОВИКІВ. ЧОМУ?..
     Ініціатори Хартії розіслали її текст за тиждень до її оприлюднення та підписання. Ще два тижні минуло після того дня. Як подають з Національна Асоціація виробників дитячого харчування, за ці останні три тижні жоден з українських виробників дитячого харчування не зголосився приєднатися до Хартії. Перший поверховий аналіз цього мовчання пояснює його такими можливими причинами:
     - можливо, виробники бояться, що відкрита взаємоекспертиза покаже низьку якість їхньої продукції (а журналісти ще й роздзвонять на всю Україну!);
     - можливо, виробників шокує наведений у Хартії перелік „небажаних” речовин, від використання яких у виробництві доведеться добровільно відмовитися в разі приєднання до Хартії;
     - можливо, декого „жаба давить”: мовляв, чому я маю приєднуватися до Хартії, що є ініціативою моїх конкурентів?!
     - можливо, зволікання полягає у звичайній інертності керівництва підприємств.
     Але, скоріш за все, основними причинами є перша й друга... Так чи інакше, хочеться вірити в краще: що ЧЕСНІ виробники все ж приєднаються до Хартії – і українці, нарешті, будуть знати, ЧИЮ продукцію можна спокійно купувати для своїх малят. А поки що „народ мусить знати своїх героїв”: нижче ми публікуємо список тих, хто вже четвертий тиждень мовчки ховає очі й не поспішає заявити вголос, що його продукція – ЯКІСНА. Отже, перелік НЕ-підписантів Хартії:
     ВАТ „Хорольський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” (м. Хорол, Полтавська область).
     ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” (м. Балта, Одеська область).
     ВАТ „Завод дитячого харчування „Салюс” (м. Київ).
     ВАТ „Галактон” (м. Київ).
     АТВТ АК „Комбінат Придніпровський” (м. Дніпропетровськ).
     ТОВ Фірма „Фавор” (м. Київ).
     ТОВ „Сандора” (м. Миколаїв).
     ТОВ „Південний консервний завод дитячого харчування” (м. Херсон).
     ВАТ „Сімферопольський консервний завод” (м. Сімферополь).
     ВАТ „Володимир-Волинський консервний завод” (м. Володимир-Волинський, Волинська область).
     ВАТ „Гірницький консервний завод” (с. Гірники, Тернопільська область).
     Фірма „НІРР - Ужгород” Гмбх (м. Ужгород)
     ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” (м. Сквира, Київська обл.).
     

10 августа 2007 года.


Рейтинг статьи:   (4,5)
12345


ОТЗЫВЫ


НОВОСТИ СТАТЬИ КАТАЛОГ ФОРУМ НГО
ПОИСК


СТРАНЫ

БЛАГОДАРНОСТИ
Поддержку данному Интернет-ресурсу предоставляет Фонд
Евразия за счет средств Агентства США по Международному Развитию
(USAID) в рамках проекта ИСКМ "Развитие независимого информационного
пространства Украины". Точка зрения, выраженная в информационных
материалах, размещенных на данном сайте, принадлежит авторам и может не совпадать с
официальной позицией Фонда Евразия, USAID и ИСКМ.
 
Наш e-mail
© 1999-2022 ЦПТИ, ИСКМ